Розділ про можливе будівництво через Чорнобильську зону міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) буде вилучений із проєкту Стратегії розвитку зони відчуження — 2030. Про це сказав представник Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) під час онлайн-наради з експертами, фахівцями профільних держустанов (Державні спеціалізовані підприємства «Чорнобильська атомна електростанція», «Екоцентр» та інших) й громадськістю 11 лютого 2020 р.
Стратегія розвитку території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021–2030 роки розробляється на виконання Указу Президента України № 512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У стратегії буде зафіксоване майбутнє Зони. Проєкт цього документу було розміщено для публічного обговорення на сайті ДАЗВ у грудні 2020 р. До нього надійшло багато зауважень та пропозицій від Міндовкілля, Державної інспекції ядерного регулювання, громадських організацій. Свої коментарі надали громадські ради при Міндовкілля та ДАЗВ, Національний екологічний центр України, Українське товариство охорони птахів, Громада рибалок України, Українська природоохоронна група, Екологія-Право-Людина та інші.
Кілька організацій зазначили, що неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. «Розвиток транспортної інфраструктури».
«Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту міжнародного водного шляху (МВШ) Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», — сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.
Ідеологи МВШ пропонують прокласти цей канал через річку Прип’ять. Для цього її хочуть значно поглибити, розширити та спрямити. Тобто доведеться «залізти» далеко за межі основного русла. Схоже, автори проєкту не знайомі із ситуацією в цій місцевості, адже за словами учасника наради генерального директора ДСП «Екоцентр» Сергія Кірєєва, заплава річки Прип’ять — одна з найбільш забруднених територій Зони. На сьогодні, повідомив пан Кірєєв, вимивання радіоактивних елементів із заплави річки зупиняється завдяки водозахисним комплексам, створеним невдовзі після аварії на ЧАЕС. Зокрема, це Красненський польдер.
Довідково: Для запобігання у період повеней і паводків затоплення Красненської заплави та неминучого змиву радіоактивних елементів з її території за проєктом інституту «Укрводпроект» у 1992 р. було введено в експлуатацію комплекс водоохоронних споруд. До складу комплексу увійшла огороджувальна намивна дамба довжиною 11,2 км, дренажний канал, що з'єднує основні водойми на огородженій території, і насосна станція для перекачування надлишків води з каналу на польдер, що існував в районі Усово – Червоно-Зимовище ще до створення комплексу.
На питання «Як вплине будівництво каналу Е40 на водозахисні споруди?» розробки авторів проєкту МВШ відповіді не дають, тож тривога громадськості не безпідставна.
фото з ФБ Андрія Неліпи
Експерти громадської ради при Міндовкілля вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.
«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегією розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючи із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.
Під час наради цю пропозицію не було схвалено повністю, але натомість вирішено поділити стратегію на два окремі розділи.
Протягом тригодинної наради були обговорені практично всі надані пропозиції.
Всі учасники наголошували, що основним завданням зони відчуження має залишатися надійне виконання нею бар'єрної функції, перешкоджання винесенню за її межі радіоактивності.
«З нетерпінням очікуємо відкоригованого тексту документу. Стратегія справді потрібна. Але хочемо побачити, яким стане текст після внесення запропонованих і узгоджених правок. І лише після цього можна рухатися далі, проводити СЕО — стратегічну екологічну оцінку — документу відповідно до закону», — сказав GreenPost голова Громади рибалок України Андрій Неліпа.
Як ми вже повідомляли, експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС — 2030, наголошуючи на необхідності суттєво його змінити та доопрацювати.
Джерело: GreenPost
