Чорнобильська зона відчуження
35 подписчиков
Теги сообщества
0 человек онлайн
О сообществе
#умер #этуш #актёр #вилли токарев #круз
Все теги сообщества

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років Фото №1

Розділ про можливе будівництво через Чорнобильську зону міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) буде вилучений із проєкту Стратегії розвитку зони відчуження — 2030. Про це сказав представник Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) під час онлайн-наради з експертами, фахівцями профільних держустанов (Державні спеціалізовані підприємства «Чорнобильська атомна електростанція», «Екоцентр» та інших) й громадськістю 11 лютого 2020 р.


Стратегія розвитку території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021–2030 роки розробляється на виконання Указу Президента України № 512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».  


У стратегії буде зафіксоване майбутнє Зони. Проєкт цього документу було розміщено для публічного обговорення на сайті ДАЗВ у грудні 2020 р. До нього надійшло багато зауважень та пропозицій від Міндовкілля, Державної інспекції ядерного регулювання, громадських організацій. Свої коментарі надали громадські ради при Міндовкілля та ДАЗВ, Національний екологічний центр України, Українське товариство охорони птахів, Громада рибалок України, Українська природоохоронна група, Екологія-Право-Людина та інші.


Кілька організацій зазначили, що неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. «Розвиток транспортної інфраструктури».


«Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту міжнародного водного шляху (МВШ) Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», — сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.


Ідеологи МВШ пропонують прокласти цей канал через річку Прип’ять. Для цього її хочуть значно поглибити, розширити та спрямити. Тобто доведеться «залізти» далеко за межі основного русла. Схоже, автори проєкту не знайомі із ситуацією в цій місцевості, адже за словами учасника наради генерального директора ДСП «Екоцентр» Сергія Кірєєва, заплава річки Прип’ять — одна з найбільш забруднених територій Зони. На сьогодні, повідомив пан Кірєєв, вимивання радіоактивних елементів із заплави річки зупиняється завдяки водозахисним комплексам, створеним невдовзі після аварії на ЧАЕС. Зокрема, це Красненський польдер.


Довідково: Для запобігання у період повеней і паводків затоплення Красненської заплави та неминучого змиву радіоактивних елементів з її території за проєктом інституту «Укрводпроект» у 1992 р. було введено в експлуатацію комплекс водоохоронних споруд. До складу комплексу увійшла огороджувальна намивна дамба довжиною 11,2 км, дренажний канал, що з'єднує основні водойми на огородженій території, і насосна станція для перекачування надлишків води з каналу на польдер, що існував в районі Усово – Червоно-Зимовище ще до створення комплексу.


На питання «Як вплине будівництво каналу Е40 на водозахисні споруди?» розробки авторів проєкту МВШ відповіді не дають, тож тривога громадськості не безпідставна.


фото з ФБ Андрія Неліпи


Експерти громадської ради при Міндовкілля вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.


«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегією розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючи із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.


Під час наради цю пропозицію не було схвалено повністю, але натомість вирішено поділити стратегію на два окремі розділи.


Протягом тригодинної наради були обговорені практично всі надані пропозиції. 


Всі учасники наголошували, що основним завданням зони відчуження має залишатися надійне виконання нею бар'єрної функції, перешкоджання винесенню за її межі радіоактивності.


«З нетерпінням очікуємо відкоригованого тексту документу. Стратегія справді потрібна. Але хочемо побачити, яким стане текст після внесення запропонованих і узгоджених правок. І лише після цього можна рухатися далі, проводити СЕО — стратегічну екологічну оцінку — документу відповідно до закону», — сказав GreenPost голова Громади рибалок України Андрій Неліпа.


Як ми вже повідомляли, експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС — 2030, наголошуючи на необхідності суттєво його змінити та доопрацювати. 


Джерело: GreenPost

развернуть

Компанія, яка "відмила" 10 мільйонів у зоні відчуження, уникла покарання

Компанія, яка

За руйнування екосистеми річки Прип’ять ніхто не відповів.


Північний апеляційний господарський суд фактично виправдав дії ТОВ «СОБІ», яке влітку 2020 року провело масштабні днопоглиблювальні роботи у руслі річки Прип’ять в зоні відчуження.


На думку фахівців Національного екологічного центру України (НЕЦУ) ТОВ «СОБІ» грубо порушила природоохоронне законодавство на річці Прип’ять влітку 2020 року. Адже роботи велись у Чорнобильському біосферному заповіднику та території Смарагдової мережі, тож їм мала передувати оцінка впливу на довкілля та отримання дозволу на роботи на землях водного фонду. Але суд, який відбувся 26 січня 2021 р., виправдав порушників законодавства.


Це було останнє засідання з розгляду апеляційної скарги громадської організації Національний екологічний центр України (НЕЦУ) на рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2020 р. (у справі № 910/4254/20) за позовом НЕЦУ до філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства Адміністрація морських портів України (ДП АМПУ); товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» та ДП АМПУ.


Довідка: днопоглиблення Прип’яті є частиною проєкту з будівництва екологічно небезпечного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40). 


Уперше за весь час судового процесу, який триває понад рік, був присутній представник Міндовкілля. Він цілковито підтримав позицію НЕЦУ.


Роботи на Прип’яті. Добре видно плями на воді від нафтопродуктів. Фото зі сторінки «СОБІ» у ФБ


"Не зважаючи на те що роботи з днопоглиблення вже виконані, люди, які порушили закон, мають понести відповідальність", — сказав GreenPost експерт НЕЦУ Георгій Веремійчик.


Але суд не взяв до уваги аргументи НЕЦУ та знайшов причини виправдати порушників закону. Понад те, вину за звільнення від відповідальності компанії «СОБІ» голова колегії суддів фактично переклав на екоактивістів. Зокрема, він запитав, чому НЕЦУ не подавав позов, коли компанія «СОБІ» виконувала днопоглиблення за аналогічним договором на Каховському водосховищі? Хоча громадськість не має обов’язку оскаржувати всі протиправні дії. Та й порушення закону в одному випадку не дає індульгенцію повторно порушувати закон у випадку іншому. Також суддя дивним чином не побачив різниці між роботою земснарядів у експлуатаційній акваторії Каховського водосховища та роботами на заповідних землях. Тож врешті-решт суд відмовив НЕЦУ у задоволені позову.


Рішення суду може бути оскаржене, але наразі порушники вийшли сухими з води.


Ця справа показує, що добитися через суд дотримання природоохоронного законодавства посадовцями, потужними компаніями дуже складно в Україні.


"Державна система нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства в господарській діяльності є декоративною та практично не функціонує. Чим багатша компанія, тим більше вона має можливостей порушувати закон. Роль громадськості, як захисника довкілля, дуже зростає за зазначених обставин. Ми все ще перебуваємо на початку шляху утвердження демократичних цінностей в Україні. Перед нами тернистий шлях і ми його повинні пройти з гідністю", — сказав Георгій Веремійчик.


Як ми вже писали, Мінінфраструктури почало нищення Прип’яті та Дніпра. 


Джерело: GreenPost

развернуть

Спричинить розповзання радіації: експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС

Спричинить розповзання радіації: експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС Фото №1

Рибалка в Чорнобильській зоні, риття суднового ходу в радіоактивному мулі та завезення небезпечних відходів й побутового сміття. Це лише деякі з пропозицій, які включені до проєкту Стратегії розвитку зони відчуження — 2030. Документ було оприлюднено напередодні новорічно-різдвяних свят, а прийом зауважень завершився 15 січня. Проте екологам вдалося вчасно помітити цей ду-у-у-уже дискусійний документ. Провідні екологічні організації розкритикували проєкт стратегії та вимагають від Державної адміністрації з управління зоною відчуження (ДАЗВ) та Міндовкілля відхилити розміщений на сайті ДАЗВ проєкт і створити натомість якісний і відповідальний варіант стратегії.


«Пропонований ДАЗВ проєкт Стратегії представляє швидше набір різних заходів і проектів за різними напрямками, без глибокого аналізу їх перехресних впливів, без визначення пріоритетів і їх ієрархії. У першу чергу це стосується питань промислового розвитку і розвитку біосферного заповідника: очевидно, що вони можуть конфліктувати одні з одними, але в проєкті Стратегії нічого не сказано про принципи та механізми розв'язання таких конфліктів», — ідеться у відкритому листі громадської ради (ГР) при Міндовкілля.


Експерти ГР вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.


«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегію розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючі із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.


Увагу громадської ради також привернув розділ 5.3. «Промисловий розвиток, не пов’язаний з ядерною енергетикою», який передбачає, зокрема, створення потужностей із переробки побутових і небезпечних відходів, відходів виробництва.


Сховище відпрацьованого ядерного палива. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ


«Приведення наявної інфраструктури поводження з відходами зони відчуження (ЗВ) до сучасних норм сприймається позитивно та має бути реалізоване в межах Стратегії. З іншого боку, розгортання додаткової інфраструктури поводження з відходами, які не пов’язані з діяльністю ЗВ спричиняють певні застереження: створення нових робочих місць у ЗВ наражатиме новий (додатковий) персонал на небезпеку додаткового радіаційного опромінення, господарська діяльність із поводження з небезпечними відходами у безпосередній близькості до Чорнобильського біосферного заповідника створить додаткове антропогенне та промислове навантаження на заповідну територію», — зазначає голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.


З огляду на економічну доцільність такого проекту, є великі сумніви й щодо економічної ефективності.


«ЗВ розташована на півночі України, найближче масштабне місце утворення небезпечних відходів — Київ (140 км). До того ж, у ЗВ діє особливий режим пропуску транспорту. Наведені фактори значно ускладнюють логістику, що своєю чергою призведе до неконкурентної позиції такого проекту на ринку поводження з небезпечними відходами», — додає експерт.


У межах гарячих випробувань, які розпочалися 10 вересня 2020 року на сховищі відпрацьованого ядерного палива № 2 Чорнобильської АЕС, успішно завершені всі операції з підготовки до довготривалого зберігання першої реальної відпрацьованої тепловидільної збірки. Фото із ФБ-сторінки ДАЗВ


Не викликає ентузіазму й ідея завозити в Зону побутові відходи.


«Щодо доцільності розширення об’єктів обслуговування полігону ТПВ «Лелів» також викликає певний сумнів, з огляду на невелику щільність населення в розумній дистанції (логістичного плеча) доставки. З огляду на те, що оператором запланованих потужностей буде державна організація, можна констатувати, що ці плани не будуть реалізовані ефективно, отже це призведе до марнотратства бюджетних коштів», — зазначає Кирило Косоуров.


Хоча такий документ як стратегія розвитку у принципі потрібен, оприлюднений у грудні 2020 р. варіант місцями лобіює приватні будівельні компанії. Наприклад, компанії СОБІ, яка у 2020 отримала понад 10 млн гривень на днопоглиблення річки Прип’ять у межах реалізації проєкту «Міжнародний водний шлях Гданськ-Херсон (Е40). Хоча цей проєкт не пройшов жодних експертиз та не отримав жодних дозволів. До того ж, будівництво каналу призведе до пониження ґрунтових вод, що неприпустимо з огляду на посилення пожежної небезпеки в Зоні.


«На нашу думку, Стратегія необхідна, але у такій формі не може бути ухвалена. Зокрема, неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. Розвиток транспортної інфраструктури. Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту водного шляху Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», - сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.


Орлан над зоною відчуження. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ. Зроблене у Чорнобильському біосферному заповіднику його співробітниками.


ТОП теж звернулося з листами до ДАЗВ та Міндовкілля з вимогою прямо заборонити у стратегії розвитку зони відчуження будівництво нових водних транспортних об’єктів.


«Створення Е40 протирічить Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки передбачає проведення будівельних робіт на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Будівельні роботи в руслі р. Прип’ять, безсумнівно, призведуть до винесення за межі зони відчуження радіоактивних елементів, що протирічить ідеології створення зони відчуження як бар’єру, який має створювати перепони на шляху винесення радіації за її межі. Тому у Стратегію, до Основних напрямків діяльності розділу 5.4., має бути включено пункт з наступним формулюванням: «недопущення будівництва нових водних транспортних об’єктів на території зони відчуження, суворе дотримання заповідного режиму», - ідеться у листі Українського товариства охорони птахів.


Панорама Чорнобильського біосферного заповідника. Ці краєвиди можуть зникнути внаслідок будівництва каналу Гданськ-Херсон через територію заповідника. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ


Критикують включення розділу про розвиток водного шляху Е40 до стратегії й фахівці організації Екологія-Право-Людина (ЕПЛ).


«У проєкті стратегії на сторінці 44 зазначено, “водного шляху від Гданська до Херсону (Е40) на сьогодні не існує, а це означає, що необхідно забезпечити глибину шляху не менше 2,80 м на усьому маршруті, разом із мінімальною шириною 12,2 м.” Також наводяться переваги від функціонування такого шляху та правові підстави його впровадження. Проте, Стратегія не містить жодної інформації, яка б свідчила про те, що діяльність із відновлення водного шляху Е-40 пройшла, чи планує проходити, екологічні оцінки впливу на довкілля з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому, зокрема, через радіаційне забруднення територій», - сказала GreenPost провідний юрисконсульт ЕПЛ Софія Шутяк.


Також екоюристка нагадує, що станом на сьогодні територія річки Прип’ять проходить через територію Смарагдової мережі, через заповідну зону Чорнобильського біосферного заповідника, що унеможливлює реалізацію проєкту Е-40.


На думку фахівців Національного екологічного центру України, основний «продукт», що «виробляє» зона відчуження - це зменшення до прийнятних рівнів ризиків для населення від потенційного впливу неконтрольованих радіоактивних матеріалів у ближній зоні навколо ЧАЕС.


На теренах Чорнобильського біосферного заповідника. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ.


«Зона відчуження ніколи з моменту свого утворення не була, не є і, відверто кажучи, не стане точкою економічного зростання, враховуючи те, скільки десятків мільярдів доларів було вкладено у радіаційні контрзаходи з 1986 року всією світовою спільнотою. Треба мати сміливість припинити підживлювати подібні ілюзії. Це територія суцільних втрат і не лише економічних», - сказав GreenPost голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк.


Тож найважливішим завданням Зони залишається захист українців та усього світу від наслідків аварії на ЧАЕС.


«В цій діяльності ДАЗВ має неухильно дотримуватись і вимагати від інших учасників діяльності дотримання трьох базових принципів радіаційного захисту, які закладені у Нормах радіаційної безпеки України (НРБУ-97): виправданості (діяльності); неперевищення (доз опромінення); оптимізації (захисту з урахуванням економічного фактору). На сьогодні можна констатувати, що лише другий принцип радіаційного захисту можна певною мірою вважати таким, що дотримується. Отже, виходячи з інтересів держави і суспільства, основною задачею ДАЗВ мало б стати спочатку доведення того, що вся діяльність що відбувається на території ЗВ є виправданою і оптимізованою в термінах радіаційного захисту», - додає Руслан Гаврилюк.


Як ми вже повідомляли, будівництво мегаканалу Балтика-Чорне море (Е40) нищить Полісся та загрожує Дніпру.


Олег Листопад

GreenPost

развернуть

Які будуть наслідки поглиблення Прип’яті у Чорнобильській зоні без оцінки впливу на довкілля?

youtube.com

Пресконфере́нція Укрінформ


Організатор:


Громадська організація Національний екологічний центр України (НЕЦУ).


Учасники:


Сергій Афанасьєв - член-кореспондент НАН України, директор Інституту гідробіології НАН України; 


Руслан Гаврилюк - голова Національного екологічного центру України; 


Девід Боллей (David Boilley) - представник компанії ACRO, яка виконала аналіз радіологічних аспектів проходження річкового шляху Е40 в Чорнобильській зоні (“Chernobyl heritage and the E40 trans-Europe waterway”), skype-зв’язок; 


Георгій Веремійчик - експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України.


---

Західні експерти говорять про радіаційну загрозу для України


Асоціація контролю за радіоактивністю Західної Європи видала науковий звіт "Чорнобильська спадщина та трансєвропейський водний шлях E40" (https://cutt.ly/bjdgN08), що оприлюднює інформацію про радіаційну загрозу, що безумовно, становить великі ризики для національної безпеки України.


Автори дослідження зазначають, що активність Республіки Білорусь і навіть публічні заяви посадових осіб найвищої ланки в Україні щодо початку робіт зі спорудження транскордонного водного шляху Е40 не мають на цей час жодного законного підґрунтя. Адже на виконання міжнародних угод, ратифікованих Україною та Республікою Білорусь, необхідним є проведення екологічних та радіологічних досліджень, обґрунтування проекту та участі зацікавлених сторін та широкої громадськості у процесі прийняття рішень, які не проводились взагалі.


Ідеться про масштабні земляні роботи та будівництво через територію, що є найбільш забрудненою радіацією у світі. Загроза забруднення Дніпра радіонуклідами є неприпустимим ризиком, адже близько 8 мільйонів українців п’ють воду з річки Дніпро, а близько 20 мільйонів харчуються продуктами, вирощеними на зрошенні водою Дніпра. Домінуючими забруднювачами є цезій-137, який, як правило, закріплюється в донних відкладах, і стронцій-90, який постійно транспортується вниз до Чорного моря через Дніпровський каскад. Відклади, забруднені цезієм-137, в минулому були вкриті менш забрудненими відкладами на дні Київського водосховища, що забезпечує природний щит від цього забруднювача. 


Автори дослідження констатують, що будівельні роботи для частини маршруту водного шляху E40, яка перетинає зону відчуження Чорнобиля та проходить поблизу Чорнобильської атомної електростанції, є неприпустимими. Нарешті, частина маршруту E40 від Чорного моря до Київського водосховища в основному вимагає регулярних днопоглиблювальних робіт. В техніко-економічному обґрунтуванні згадується 68 000 м3 днопоглиблювальних робіт щороку на Київському водосховищі, де є запаси цезію-137 у його донних відкладах. Така діяльність суперечить рекомендаціям МАГАТЕ залишити відклади на місці, оскільки це збільшить дозу опромінення для людей, які залежать від води з водосховищ Дніпровського каскаду для забезпечення підготовку наукового звіту щодо впливу будівництва водного шляху Е40 на населення та природу України.


Однією з провідних екологічних проблем України цього року є можливе втілення проекту Е40 - міжнародного водного шляху Е40, який має з’єднати Балтійське та Чорне моря. Чим небезпечне втілення проекту для природи і для людини, розповідаємо у відео.


Дослідження проводиться в рамках проекту «Формування публічної позиції України щодо загрози реалізації проекту водного шляху Е40», що реалізується за підтримки наших партнерів, NESEHNUTÍ Brno (Чеська Республіка).

развернуть
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!