Чорнобильська зона відчуження
35 подписчиков
Теги сообщества
0 человек онлайн
О сообществе
#умер #этуш #актёр #вилли токарев #круз
Все теги сообщества

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років Фото №1

Розділ про можливе будівництво через Чорнобильську зону міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) буде вилучений із проєкту Стратегії розвитку зони відчуження — 2030. Про це сказав представник Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) під час онлайн-наради з експертами, фахівцями профільних держустанов (Державні спеціалізовані підприємства «Чорнобильська атомна електростанція», «Екоцентр» та інших) й громадськістю 11 лютого 2020 р.


Стратегія розвитку території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021–2030 роки розробляється на виконання Указу Президента України № 512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».  


У стратегії буде зафіксоване майбутнє Зони. Проєкт цього документу було розміщено для публічного обговорення на сайті ДАЗВ у грудні 2020 р. До нього надійшло багато зауважень та пропозицій від Міндовкілля, Державної інспекції ядерного регулювання, громадських організацій. Свої коментарі надали громадські ради при Міндовкілля та ДАЗВ, Національний екологічний центр України, Українське товариство охорони птахів, Громада рибалок України, Українська природоохоронна група, Екологія-Право-Людина та інші.


Кілька організацій зазначили, що неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. «Розвиток транспортної інфраструктури».


«Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту міжнародного водного шляху (МВШ) Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», — сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.


Ідеологи МВШ пропонують прокласти цей канал через річку Прип’ять. Для цього її хочуть значно поглибити, розширити та спрямити. Тобто доведеться «залізти» далеко за межі основного русла. Схоже, автори проєкту не знайомі із ситуацією в цій місцевості, адже за словами учасника наради генерального директора ДСП «Екоцентр» Сергія Кірєєва, заплава річки Прип’ять — одна з найбільш забруднених територій Зони. На сьогодні, повідомив пан Кірєєв, вимивання радіоактивних елементів із заплави річки зупиняється завдяки водозахисним комплексам, створеним невдовзі після аварії на ЧАЕС. Зокрема, це Красненський польдер.


Довідково: Для запобігання у період повеней і паводків затоплення Красненської заплави та неминучого змиву радіоактивних елементів з її території за проєктом інституту «Укрводпроект» у 1992 р. було введено в експлуатацію комплекс водоохоронних споруд. До складу комплексу увійшла огороджувальна намивна дамба довжиною 11,2 км, дренажний канал, що з'єднує основні водойми на огородженій території, і насосна станція для перекачування надлишків води з каналу на польдер, що існував в районі Усово – Червоно-Зимовище ще до створення комплексу.


На питання «Як вплине будівництво каналу Е40 на водозахисні споруди?» розробки авторів проєкту МВШ відповіді не дають, тож тривога громадськості не безпідставна.


фото з ФБ Андрія Неліпи


Експерти громадської ради при Міндовкілля вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.


«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегією розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючи із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.


Під час наради цю пропозицію не було схвалено повністю, але натомість вирішено поділити стратегію на два окремі розділи.


Протягом тригодинної наради були обговорені практично всі надані пропозиції. 


Всі учасники наголошували, що основним завданням зони відчуження має залишатися надійне виконання нею бар'єрної функції, перешкоджання винесенню за її межі радіоактивності.


«З нетерпінням очікуємо відкоригованого тексту документу. Стратегія справді потрібна. Але хочемо побачити, яким стане текст після внесення запропонованих і узгоджених правок. І лише після цього можна рухатися далі, проводити СЕО — стратегічну екологічну оцінку — документу відповідно до закону», — сказав GreenPost голова Громади рибалок України Андрій Неліпа.


Як ми вже повідомляли, експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС — 2030, наголошуючи на необхідності суттєво його змінити та доопрацювати. 


Джерело: GreenPost

развернуть

Компанія, яка "відмила" 10 мільйонів у зоні відчуження, уникла покарання

Компанія, яка

За руйнування екосистеми річки Прип’ять ніхто не відповів.


Північний апеляційний господарський суд фактично виправдав дії ТОВ «СОБІ», яке влітку 2020 року провело масштабні днопоглиблювальні роботи у руслі річки Прип’ять в зоні відчуження.


На думку фахівців Національного екологічного центру України (НЕЦУ) ТОВ «СОБІ» грубо порушила природоохоронне законодавство на річці Прип’ять влітку 2020 року. Адже роботи велись у Чорнобильському біосферному заповіднику та території Смарагдової мережі, тож їм мала передувати оцінка впливу на довкілля та отримання дозволу на роботи на землях водного фонду. Але суд, який відбувся 26 січня 2021 р., виправдав порушників законодавства.


Це було останнє засідання з розгляду апеляційної скарги громадської організації Національний екологічний центр України (НЕЦУ) на рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2020 р. (у справі № 910/4254/20) за позовом НЕЦУ до філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства Адміністрація морських портів України (ДП АМПУ); товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» та ДП АМПУ.


Довідка: днопоглиблення Прип’яті є частиною проєкту з будівництва екологічно небезпечного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40). 


Уперше за весь час судового процесу, який триває понад рік, був присутній представник Міндовкілля. Він цілковито підтримав позицію НЕЦУ.


Роботи на Прип’яті. Добре видно плями на воді від нафтопродуктів. Фото зі сторінки «СОБІ» у ФБ


"Не зважаючи на те що роботи з днопоглиблення вже виконані, люди, які порушили закон, мають понести відповідальність", — сказав GreenPost експерт НЕЦУ Георгій Веремійчик.


Але суд не взяв до уваги аргументи НЕЦУ та знайшов причини виправдати порушників закону. Понад те, вину за звільнення від відповідальності компанії «СОБІ» голова колегії суддів фактично переклав на екоактивістів. Зокрема, він запитав, чому НЕЦУ не подавав позов, коли компанія «СОБІ» виконувала днопоглиблення за аналогічним договором на Каховському водосховищі? Хоча громадськість не має обов’язку оскаржувати всі протиправні дії. Та й порушення закону в одному випадку не дає індульгенцію повторно порушувати закон у випадку іншому. Також суддя дивним чином не побачив різниці між роботою земснарядів у експлуатаційній акваторії Каховського водосховища та роботами на заповідних землях. Тож врешті-решт суд відмовив НЕЦУ у задоволені позову.


Рішення суду може бути оскаржене, але наразі порушники вийшли сухими з води.


Ця справа показує, що добитися через суд дотримання природоохоронного законодавства посадовцями, потужними компаніями дуже складно в Україні.


"Державна система нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства в господарській діяльності є декоративною та практично не функціонує. Чим багатша компанія, тим більше вона має можливостей порушувати закон. Роль громадськості, як захисника довкілля, дуже зростає за зазначених обставин. Ми все ще перебуваємо на початку шляху утвердження демократичних цінностей в Україні. Перед нами тернистий шлях і ми його повинні пройти з гідністю", — сказав Георгій Веремійчик.


Як ми вже писали, Мінінфраструктури почало нищення Прип’яті та Дніпра. 


Джерело: GreenPost

развернуть

ОХОРОНЯТИ ЧИ БОРОТИСЬ?

ОХОРОНЯТИ ЧИ БОРОТИСЬ? Фото №1

На водних плесах річки Прип’ять у зоні відчуження досить поширена ось така, як на фото, рослина. Це – водяний горіх, який ще називають горіхом плаваючим, чилімом, рогульником, бичачою головою, чортовим горіхом.


Очевидно, більшість назв виникли саме через "рогату" форму плоду горіха, який до того ж їстівний і, як стверджують гурмани, досить смачний та поживний.


Правда, для мешканців Українського Полісся рогульник ніколи не був серед основних продуктів харчування. Частіше використовувався як лікарська рослина. А от в Європі до початку 20 століття водяний горіх масово продавали смаженим, як сьогодні солодкі каштани. В наш час чилім рятує від голоду цілі провінції в Індії, де цей плід – звичний харчовий товар на ринках.


Ця невибаглива, живуча й пластична реліктова рослина, яка швидко розмножується в теплих стоячих та слабопротічних водах, і в якої практично нема природних ворогів, колись займала величезні території. В минулому столітті вони зменшились через меліорацію, пересихання, забруднення та засолення водойм. І хоч загалом популяції водяного горіха нічого не загрожувало і вона залишалась численною, рослину внесли до Червоної книги України.


І саме це стало каменем спотикання для багатьох фахівців, котрі називають плантації-хащі водяного горіха, що в останні роки суттєво розрослись на багатьох великих і малих водоймах України, екологічною катастрофою.


Адже вкрита рогульником поверхня не пропускає в товщу води сонячне проміння. Таким чином уповільнюється процес фотосинтезу, підводний живий світ бідніє, а деякі види риб гинуть.


У 80-90 роки минулого століття, до того, як рогульник занесли до Червоної книги України, його зарості проріджували. Сьогодні через охоронний статус це, звісно, заборонено. А водяний горіх продовжує затягувати водні плеса, витісняючи з них все живе…


Тож охороняти чи боротись з такою всюдисущою давньою рослиною, яка пам’ятає ще часи динозаврів? Якої ви думки з цього приводу? Гадаємо, серед наших читачів чимало тих, хто щось чув, читав чи стикався на практиці з водяним горіхом, який має таку неоднозначну репутацію.

развернуть
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!