Чорнобильська зона відчуження
35 подписчиков
Теги сообщества
0 человек онлайн
О сообществе
#умер #этуш #актёр #вилли токарев #круз
Все теги сообщества

Последние люди Чернобыля 3 (русские субтитры)

m.youtube.com

З кожним роком їх стає все менше і менше....

https://youtu.be/d9C-ebqyL84

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років Фото №1

Розділ про можливе будівництво через Чорнобильську зону міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) буде вилучений із проєкту Стратегії розвитку зони відчуження — 2030. Про це сказав представник Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) під час онлайн-наради з експертами, фахівцями профільних держустанов (Державні спеціалізовані підприємства «Чорнобильська атомна електростанція», «Екоцентр» та інших) й громадськістю 11 лютого 2020 р.


Стратегія розвитку території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021–2030 роки розробляється на виконання Указу Президента України № 512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».  


У стратегії буде зафіксоване майбутнє Зони. Проєкт цього документу було розміщено для публічного обговорення на сайті ДАЗВ у грудні 2020 р. До нього надійшло багато зауважень та пропозицій від Міндовкілля, Державної інспекції ядерного регулювання, громадських організацій. Свої коментарі надали громадські ради при Міндовкілля та ДАЗВ, Національний екологічний центр України, Українське товариство охорони птахів, Громада рибалок України, Українська природоохоронна група, Екологія-Право-Людина та інші.


Кілька організацій зазначили, що неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. «Розвиток транспортної інфраструктури».


«Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту міжнародного водного шляху (МВШ) Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», — сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.


Ідеологи МВШ пропонують прокласти цей канал через річку Прип’ять. Для цього її хочуть значно поглибити, розширити та спрямити. Тобто доведеться «залізти» далеко за межі основного русла. Схоже, автори проєкту не знайомі із ситуацією в цій місцевості, адже за словами учасника наради генерального директора ДСП «Екоцентр» Сергія Кірєєва, заплава річки Прип’ять — одна з найбільш забруднених територій Зони. На сьогодні, повідомив пан Кірєєв, вимивання радіоактивних елементів із заплави річки зупиняється завдяки водозахисним комплексам, створеним невдовзі після аварії на ЧАЕС. Зокрема, це Красненський польдер.


Довідково: Для запобігання у період повеней і паводків затоплення Красненської заплави та неминучого змиву радіоактивних елементів з її території за проєктом інституту «Укрводпроект» у 1992 р. було введено в експлуатацію комплекс водоохоронних споруд. До складу комплексу увійшла огороджувальна намивна дамба довжиною 11,2 км, дренажний канал, що з'єднує основні водойми на огородженій території, і насосна станція для перекачування надлишків води з каналу на польдер, що існував в районі Усово – Червоно-Зимовище ще до створення комплексу.


На питання «Як вплине будівництво каналу Е40 на водозахисні споруди?» розробки авторів проєкту МВШ відповіді не дають, тож тривога громадськості не безпідставна.


фото з ФБ Андрія Неліпи


Експерти громадської ради при Міндовкілля вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.


«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегією розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючи із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.


Під час наради цю пропозицію не було схвалено повністю, але натомість вирішено поділити стратегію на два окремі розділи.


Протягом тригодинної наради були обговорені практично всі надані пропозиції. 


Всі учасники наголошували, що основним завданням зони відчуження має залишатися надійне виконання нею бар'єрної функції, перешкоджання винесенню за її межі радіоактивності.


«З нетерпінням очікуємо відкоригованого тексту документу. Стратегія справді потрібна. Але хочемо побачити, яким стане текст після внесення запропонованих і узгоджених правок. І лише після цього можна рухатися далі, проводити СЕО — стратегічну екологічну оцінку — документу відповідно до закону», — сказав GreenPost голова Громади рибалок України Андрій Неліпа.


Як ми вже повідомляли, експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС — 2030, наголошуючи на необхідності суттєво його змінити та доопрацювати. 


Джерело: GreenPost

развернуть

Спричинить розповзання радіації: експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС

Спричинить розповзання радіації: експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС Фото №1

Рибалка в Чорнобильській зоні, риття суднового ходу в радіоактивному мулі та завезення небезпечних відходів й побутового сміття. Це лише деякі з пропозицій, які включені до проєкту Стратегії розвитку зони відчуження — 2030. Документ було оприлюднено напередодні новорічно-різдвяних свят, а прийом зауважень завершився 15 січня. Проте екологам вдалося вчасно помітити цей ду-у-у-уже дискусійний документ. Провідні екологічні організації розкритикували проєкт стратегії та вимагають від Державної адміністрації з управління зоною відчуження (ДАЗВ) та Міндовкілля відхилити розміщений на сайті ДАЗВ проєкт і створити натомість якісний і відповідальний варіант стратегії.


«Пропонований ДАЗВ проєкт Стратегії представляє швидше набір різних заходів і проектів за різними напрямками, без глибокого аналізу їх перехресних впливів, без визначення пріоритетів і їх ієрархії. У першу чергу це стосується питань промислового розвитку і розвитку біосферного заповідника: очевидно, що вони можуть конфліктувати одні з одними, але в проєкті Стратегії нічого не сказано про принципи та механізми розв'язання таких конфліктів», — ідеться у відкритому листі громадської ради (ГР) при Міндовкілля.


Експерти ГР вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.


«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегію розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючі із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.


Увагу громадської ради також привернув розділ 5.3. «Промисловий розвиток, не пов’язаний з ядерною енергетикою», який передбачає, зокрема, створення потужностей із переробки побутових і небезпечних відходів, відходів виробництва.


Сховище відпрацьованого ядерного палива. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ


«Приведення наявної інфраструктури поводження з відходами зони відчуження (ЗВ) до сучасних норм сприймається позитивно та має бути реалізоване в межах Стратегії. З іншого боку, розгортання додаткової інфраструктури поводження з відходами, які не пов’язані з діяльністю ЗВ спричиняють певні застереження: створення нових робочих місць у ЗВ наражатиме новий (додатковий) персонал на небезпеку додаткового радіаційного опромінення, господарська діяльність із поводження з небезпечними відходами у безпосередній близькості до Чорнобильського біосферного заповідника створить додаткове антропогенне та промислове навантаження на заповідну територію», — зазначає голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.


З огляду на економічну доцільність такого проекту, є великі сумніви й щодо економічної ефективності.


«ЗВ розташована на півночі України, найближче масштабне місце утворення небезпечних відходів — Київ (140 км). До того ж, у ЗВ діє особливий режим пропуску транспорту. Наведені фактори значно ускладнюють логістику, що своєю чергою призведе до неконкурентної позиції такого проекту на ринку поводження з небезпечними відходами», — додає експерт.


У межах гарячих випробувань, які розпочалися 10 вересня 2020 року на сховищі відпрацьованого ядерного палива № 2 Чорнобильської АЕС, успішно завершені всі операції з підготовки до довготривалого зберігання першої реальної відпрацьованої тепловидільної збірки. Фото із ФБ-сторінки ДАЗВ


Не викликає ентузіазму й ідея завозити в Зону побутові відходи.


«Щодо доцільності розширення об’єктів обслуговування полігону ТПВ «Лелів» також викликає певний сумнів, з огляду на невелику щільність населення в розумній дистанції (логістичного плеча) доставки. З огляду на те, що оператором запланованих потужностей буде державна організація, можна констатувати, що ці плани не будуть реалізовані ефективно, отже це призведе до марнотратства бюджетних коштів», — зазначає Кирило Косоуров.


Хоча такий документ як стратегія розвитку у принципі потрібен, оприлюднений у грудні 2020 р. варіант місцями лобіює приватні будівельні компанії. Наприклад, компанії СОБІ, яка у 2020 отримала понад 10 млн гривень на днопоглиблення річки Прип’ять у межах реалізації проєкту «Міжнародний водний шлях Гданськ-Херсон (Е40). Хоча цей проєкт не пройшов жодних експертиз та не отримав жодних дозволів. До того ж, будівництво каналу призведе до пониження ґрунтових вод, що неприпустимо з огляду на посилення пожежної небезпеки в Зоні.


«На нашу думку, Стратегія необхідна, але у такій формі не може бути ухвалена. Зокрема, неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. Розвиток транспортної інфраструктури. Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту водного шляху Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», - сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.


Орлан над зоною відчуження. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ. Зроблене у Чорнобильському біосферному заповіднику його співробітниками.


ТОП теж звернулося з листами до ДАЗВ та Міндовкілля з вимогою прямо заборонити у стратегії розвитку зони відчуження будівництво нових водних транспортних об’єктів.


«Створення Е40 протирічить Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки передбачає проведення будівельних робіт на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Будівельні роботи в руслі р. Прип’ять, безсумнівно, призведуть до винесення за межі зони відчуження радіоактивних елементів, що протирічить ідеології створення зони відчуження як бар’єру, який має створювати перепони на шляху винесення радіації за її межі. Тому у Стратегію, до Основних напрямків діяльності розділу 5.4., має бути включено пункт з наступним формулюванням: «недопущення будівництва нових водних транспортних об’єктів на території зони відчуження, суворе дотримання заповідного режиму», - ідеться у листі Українського товариства охорони птахів.


Панорама Чорнобильського біосферного заповідника. Ці краєвиди можуть зникнути внаслідок будівництва каналу Гданськ-Херсон через територію заповідника. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ


Критикують включення розділу про розвиток водного шляху Е40 до стратегії й фахівці організації Екологія-Право-Людина (ЕПЛ).


«У проєкті стратегії на сторінці 44 зазначено, “водного шляху від Гданська до Херсону (Е40) на сьогодні не існує, а це означає, що необхідно забезпечити глибину шляху не менше 2,80 м на усьому маршруті, разом із мінімальною шириною 12,2 м.” Також наводяться переваги від функціонування такого шляху та правові підстави його впровадження. Проте, Стратегія не містить жодної інформації, яка б свідчила про те, що діяльність із відновлення водного шляху Е-40 пройшла, чи планує проходити, екологічні оцінки впливу на довкілля з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому, зокрема, через радіаційне забруднення територій», - сказала GreenPost провідний юрисконсульт ЕПЛ Софія Шутяк.


Також екоюристка нагадує, що станом на сьогодні територія річки Прип’ять проходить через територію Смарагдової мережі, через заповідну зону Чорнобильського біосферного заповідника, що унеможливлює реалізацію проєкту Е-40.


На думку фахівців Національного екологічного центру України, основний «продукт», що «виробляє» зона відчуження - це зменшення до прийнятних рівнів ризиків для населення від потенційного впливу неконтрольованих радіоактивних матеріалів у ближній зоні навколо ЧАЕС.


На теренах Чорнобильського біосферного заповідника. Фото з ФБ-сторінки ДАЗВ.


«Зона відчуження ніколи з моменту свого утворення не була, не є і, відверто кажучи, не стане точкою економічного зростання, враховуючи те, скільки десятків мільярдів доларів було вкладено у радіаційні контрзаходи з 1986 року всією світовою спільнотою. Треба мати сміливість припинити підживлювати подібні ілюзії. Це територія суцільних втрат і не лише економічних», - сказав GreenPost голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк.


Тож найважливішим завданням Зони залишається захист українців та усього світу від наслідків аварії на ЧАЕС.


«В цій діяльності ДАЗВ має неухильно дотримуватись і вимагати від інших учасників діяльності дотримання трьох базових принципів радіаційного захисту, які закладені у Нормах радіаційної безпеки України (НРБУ-97): виправданості (діяльності); неперевищення (доз опромінення); оптимізації (захисту з урахуванням економічного фактору). На сьогодні можна констатувати, що лише другий принцип радіаційного захисту можна певною мірою вважати таким, що дотримується. Отже, виходячи з інтересів держави і суспільства, основною задачею ДАЗВ мало б стати спочатку доведення того, що вся діяльність що відбувається на території ЗВ є виправданою і оптимізованою в термінах радіаційного захисту», - додає Руслан Гаврилюк.


Як ми вже повідомляли, будівництво мегаканалу Балтика-Чорне море (Е40) нищить Полісся та загрожує Дніпру.


Олег Листопад

GreenPost

развернуть

Поліцейські ЧАЕС відкрили кримінальне провадження за фактом незаконного вивезення риби за межі зони відчуження

Поліцейські ЧАЕС відкрили кримінальне провадження за фактом незаконного вивезення риби за межі зони відчуження Фото №1

Під час патрулювання поліцейські помітили на межі зони радіоактивного забруднення автомобіль державної установи "Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник", який здійснює охорону диких тварин і місць їх перебування у межах території заповідника та поліпшує середовища їх існування.



Під час огляду автомобіля поліцейські виявили у багажному відділенні майже 150 кг свіжовиловленої риби з характерними для браконьєрського лову пошкодженнями. Дозволу на переміщення риби за межі зони відчуження у вказаних осіб не було. Правоохоронці вилучили рибу та направили її для проведення експертизи.


За даним фактом слідчі відділу поліції зони ЧАЕС відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 267-1 "Порушення вимог режиму радіаційної безпеки" Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від одного до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

развернуть

Про радіаційну ситуацію в зоні відчуження

Про радіаційну ситуацію в зоні відчуження Фото №1

У зоні відчуження коливання радіаційного фону, які були зафіксовані датчиками, виникли через проведення щорічної планової метрологічної повірки автоматизованої системи контролю радіаційного стану (АСКРС).


Заступник Голови ДАЗВ Максим Шевчук під час онлайн-брифінгу проінформував представників ЗМІ та громадськості про метрологічну повірку датчиків потужності еквівалентної дози АСКРС на території зони відчуження, яку проводять регулярно щороку.


З 17 листопада 2020 року ДСП «Екоцентр» спільно з ДП «Київоблстандартметрологія», що підпорядковується Міністерству економічного розвитку та торгівлі, проводять планову метрологічну повірку датчиків потужності еквівалентної дози для того, щоб забезпечити достовірность роботи АСКРС. Для перевірки її робочого стану еталонні джерела випромінювання підносять до датчика, що спричиняє короткочасні коливання радіаційного фону (еталонні джерела, що підносяться до датчиків, на різні відстані фіксують різні значення). Сьогодні на перевірці одночасно знаходяться близько 11 датчиків. Термін перевірки одного датчика становить близько 1 години.


Також спікер наголосив, що наразі ніяких надзвичайних ситуацій у зоні відчуження не відбувається, а радіаційний фон знаходиться в межах звичайних для зони відчуження рівнів.


Інформація, поширена на Фейсбук-сторінці ГО «Save Dnipro», була згенерована ботом, який автоматично використовує офіційні та відкриті дані, що в автоматичному режимі оновлюються і розміщуються на інтернет-мапі ДСП «Екоцентр». Без фахового пояснення ця інформація викликала занепокоєння у суспільстві.


У ДАЗВ запевнили, що повірка датчиків буде продовжуватися з 7 до 11 грудня у зоні відчуження і спричинить короткочасні підвищення індикації радіаційного фону лише датчиках, які будуть перевірятися. Це буде зафіксовано автоматизованою системою контролю радіаційного стану та показано відповідно на інтернет-мапі.


На брифінгу було вирішено заздалегідь розміщувати графіки проведення робіт, які можуть викликати штучне підвищення радіаційного фону.


Також заступник Голови ДАЗВ Максим Шевчук закликав відповідально ставитись до поширення чутливої інформації.


Довідково. Радіаційний фон у зоні відчуження контролюється за допомогою автоматизованої системи контролю радіаційного стану (АСКРС) Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр».

АСКРС – це система радіаційної безпеки, яка створюється навколо радіаційно небезпечних об’єктів та радіаційно небезпечних територій. АСКРС виконує цілодобовий збір, обробку інформації про радіаційний стан на території зони відчуження для своєчасного виявлення перевищень встановлених контрольних рівнів та підготовки проєкту оперативного управлінського рішення.

Основний елемент системи – автономний датчик виміру потужності еквівалентної дози (ПЕД) гамма-випромінення GammaTracer.


До складу АСКРС входять 39 регламентних та 18 позарегламентних датчиків виміру ПЕД «Gamma TRACER», які розташовані на території всієї зони відчуження, проммайданчика ЧАЕС та у м. Славутич. 

Інформація з датчиків надходить до оперативно-диспетчерського центру (ОДЦ), який розташований у м. Чорнобиль, по радіоканалу та автоматично обробляється за допомогою ПЗ «DataEXРERT». Спостереження за постами виміру ПЕД ведеться цілодобово 1 раз на годину, а у випадку перевищення контрольного рівня система автоматично переходить в аварійний режим і інформація з датчиків передається 1 раз у 2-5 хвилин. Також є можливість спостерігати онлайн інформацію про ПЕД з постів контролю на інтернет-порталі (www.srp.ecocentre.kiev.ua). Вся ця інформація є відкритою для громадськості.

Починаючи з 17.11.2020 фахівцями ДП «Київоблстандартметрологія» для датчиків виміру ПЕД «Gamma TRACER» у ближній зоні була проведена метрологічна повірка.


Відповідно до методики метрологічної повірки зазначені датчики опромінювалися стандартним джерелом високої потужності. Проведення цих робіт призвело до підвищення ПЕД на 1,5-2 години точково на тих датчиках, що перевіряються.


Починаючи з 19.11.2020, датчики виміру ПЕД «Gamma TRACER», які раніше були зняті, працюють у звичайному режимі. Друга частина датчиків буде проходити повірку з 7 до 11 грудня.


Джерело: Державне агентство України з управління зоною відчуження

развернуть
Показать еще
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!