Чорнобильська зона відчуження
35 подписчиков
Теги сообщества
0 человек онлайн
О сообществе
#умер #этуш #актёр #вилли токарев #круз
Все теги сообщества

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 10 років Фото №1

Розділ про можливе будівництво через Чорнобильську зону міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) буде вилучений із проєкту Стратегії розвитку зони відчуження — 2030. Про це сказав представник Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) під час онлайн-наради з експертами, фахівцями профільних держустанов (Державні спеціалізовані підприємства «Чорнобильська атомна електростанція», «Екоцентр» та інших) й громадськістю 11 лютого 2020 р.


Стратегія розвитку території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021–2030 роки розробляється на виконання Указу Президента України № 512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».  


У стратегії буде зафіксоване майбутнє Зони. Проєкт цього документу було розміщено для публічного обговорення на сайті ДАЗВ у грудні 2020 р. До нього надійшло багато зауважень та пропозицій від Міндовкілля, Державної інспекції ядерного регулювання, громадських організацій. Свої коментарі надали громадські ради при Міндовкілля та ДАЗВ, Національний екологічний центр України, Українське товариство охорони птахів, Громада рибалок України, Українська природоохоронна група, Екологія-Право-Людина та інші.


Кілька організацій зазначили, що неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. «Розвиток транспортної інфраструктури».


«Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту міжнародного водного шляху (МВШ) Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», — сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.


Ідеологи МВШ пропонують прокласти цей канал через річку Прип’ять. Для цього її хочуть значно поглибити, розширити та спрямити. Тобто доведеться «залізти» далеко за межі основного русла. Схоже, автори проєкту не знайомі із ситуацією в цій місцевості, адже за словами учасника наради генерального директора ДСП «Екоцентр» Сергія Кірєєва, заплава річки Прип’ять — одна з найбільш забруднених територій Зони. На сьогодні, повідомив пан Кірєєв, вимивання радіоактивних елементів із заплави річки зупиняється завдяки водозахисним комплексам, створеним невдовзі після аварії на ЧАЕС. Зокрема, це Красненський польдер.


Довідково: Для запобігання у період повеней і паводків затоплення Красненської заплави та неминучого змиву радіоактивних елементів з її території за проєктом інституту «Укрводпроект» у 1992 р. було введено в експлуатацію комплекс водоохоронних споруд. До складу комплексу увійшла огороджувальна намивна дамба довжиною 11,2 км, дренажний канал, що з'єднує основні водойми на огородженій території, і насосна станція для перекачування надлишків води з каналу на польдер, що існував в районі Усово – Червоно-Зимовище ще до створення комплексу.


На питання «Як вплине будівництво каналу Е40 на водозахисні споруди?» розробки авторів проєкту МВШ відповіді не дають, тож тривога громадськості не безпідставна.


фото з ФБ Андрія Неліпи


Експерти громадської ради при Міндовкілля вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.


«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегією розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючи із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.


Під час наради цю пропозицію не було схвалено повністю, але натомість вирішено поділити стратегію на два окремі розділи.


Протягом тригодинної наради були обговорені практично всі надані пропозиції. 


Всі учасники наголошували, що основним завданням зони відчуження має залишатися надійне виконання нею бар'єрної функції, перешкоджання винесенню за її межі радіоактивності.


«З нетерпінням очікуємо відкоригованого тексту документу. Стратегія справді потрібна. Але хочемо побачити, яким стане текст після внесення запропонованих і узгоджених правок. І лише після цього можна рухатися далі, проводити СЕО — стратегічну екологічну оцінку — документу відповідно до закону», — сказав GreenPost голова Громади рибалок України Андрій Неліпа.


Як ми вже повідомляли, експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони ЧАЕС — 2030, наголошуючи на необхідності суттєво його змінити та доопрацювати. 


Джерело: GreenPost

развернуть

Які будуть наслідки поглиблення Прип’яті у Чорнобильській зоні без оцінки впливу на довкілля?

youtube.com

Пресконфере́нція Укрінформ


Організатор:


Громадська організація Національний екологічний центр України (НЕЦУ).


Учасники:


Сергій Афанасьєв - член-кореспондент НАН України, директор Інституту гідробіології НАН України; 


Руслан Гаврилюк - голова Національного екологічного центру України; 


Девід Боллей (David Boilley) - представник компанії ACRO, яка виконала аналіз радіологічних аспектів проходження річкового шляху Е40 в Чорнобильській зоні (“Chernobyl heritage and the E40 trans-Europe waterway”), skype-зв’язок; 


Георгій Веремійчик - експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України.


---

Західні експерти говорять про радіаційну загрозу для України


Асоціація контролю за радіоактивністю Західної Європи видала науковий звіт "Чорнобильська спадщина та трансєвропейський водний шлях E40" (https://cutt.ly/bjdgN08), що оприлюднює інформацію про радіаційну загрозу, що безумовно, становить великі ризики для національної безпеки України.


Автори дослідження зазначають, що активність Республіки Білорусь і навіть публічні заяви посадових осіб найвищої ланки в Україні щодо початку робіт зі спорудження транскордонного водного шляху Е40 не мають на цей час жодного законного підґрунтя. Адже на виконання міжнародних угод, ратифікованих Україною та Республікою Білорусь, необхідним є проведення екологічних та радіологічних досліджень, обґрунтування проекту та участі зацікавлених сторін та широкої громадськості у процесі прийняття рішень, які не проводились взагалі.


Ідеться про масштабні земляні роботи та будівництво через територію, що є найбільш забрудненою радіацією у світі. Загроза забруднення Дніпра радіонуклідами є неприпустимим ризиком, адже близько 8 мільйонів українців п’ють воду з річки Дніпро, а близько 20 мільйонів харчуються продуктами, вирощеними на зрошенні водою Дніпра. Домінуючими забруднювачами є цезій-137, який, як правило, закріплюється в донних відкладах, і стронцій-90, який постійно транспортується вниз до Чорного моря через Дніпровський каскад. Відклади, забруднені цезієм-137, в минулому були вкриті менш забрудненими відкладами на дні Київського водосховища, що забезпечує природний щит від цього забруднювача. 


Автори дослідження констатують, що будівельні роботи для частини маршруту водного шляху E40, яка перетинає зону відчуження Чорнобиля та проходить поблизу Чорнобильської атомної електростанції, є неприпустимими. Нарешті, частина маршруту E40 від Чорного моря до Київського водосховища в основному вимагає регулярних днопоглиблювальних робіт. В техніко-економічному обґрунтуванні згадується 68 000 м3 днопоглиблювальних робіт щороку на Київському водосховищі, де є запаси цезію-137 у його донних відкладах. Така діяльність суперечить рекомендаціям МАГАТЕ залишити відклади на місці, оскільки це збільшить дозу опромінення для людей, які залежать від води з водосховищ Дніпровського каскаду для забезпечення підготовку наукового звіту щодо впливу будівництва водного шляху Е40 на населення та природу України.


Однією з провідних екологічних проблем України цього року є можливе втілення проекту Е40 - міжнародного водного шляху Е40, який має з’єднати Балтійське та Чорне моря. Чим небезпечне втілення проекту для природи і для людини, розповідаємо у відео.


Дослідження проводиться в рамках проекту «Формування публічної позиції України щодо загрози реалізації проекту водного шляху Е40», що реалізується за підтримки наших партнерів, NESEHNUTÍ Brno (Чеська Республіка).

развернуть

ДАЗВ повідомляє про початок громадського обговорення Стратегії розвитку зони відчуження на 2021-2030 р.р.

http://dazv.gov.ua/

Стратегія розвитку зони відчуження на 2021 – 2030 роки – головний планувальний документ.......


Зокрема, пропонується:

  • створення території спеціального промислового використання;
  • міжнародного транскордонного біосферного резервату;
  • використання накопиченого наукового потенціалу по поводженню з РАВ;
  • створенню можливостей для розміщення підприємств з переробки та утилізації усіх видів неядерних відходів;
  • розвиток об’єктів з поводження з радіоактивними відходами ЧАЕС;
  • промисловий розвиток, пов’язаний з ядерною енергетикою;
  • створення умов для розміщення майданчика для будівництвам малих модульних реакторів;
  • зняття ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
  • промисловий розвиток, не пов’язаний з ядерною енергетикою;
  • розміщення на території зони відчуження об’єктів відновлюваної енергетики;
  • розвиток водневої енергетики;
  • підтримка бар’єрної функції;
  • розвиток Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника;
  • розвиток наукового потенціалу зони відчуження;
  • міжнародного співробітництва та інше.


Із Стратегією розвитку зони відчуження на 2021-2030 роки можна ознайомитися за посиланням https://cutt.ly/9hLhMqm


Зауваження та пропозиції приймаються до 15 січня 2021 року на електронну адресу: intcs@dazv.gov.ua, телефон: (044)594-94-62

(Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26)

Контактна особа в ДАЗВ: Білий Олександр Олександрович – В.о. начальника відділу з міжнародного співробітництва та зв’язків з громадськістю.

развернуть
Надоела реклама?
Поддержите DIRTY — активируйте Ваш золотой аккаунт!